Як колоти укол — прості поради для безпечного введення інʼєкції

Того вечора мама зателефонувала мені в паніці: “Тату призначили курс уколів, а медсестра прийде лише через два дні!”. Я добре пам’ятаю, як сам вперше стояв із шприцом у руках. Це трохи лякає, але повірте — з правильною підготовкою кожен може навчитися робити укол безпечно.

Коли потрібно робити уколи вдома?

Бувають ситуації, коли самостійні ін’єкції просто необхідні. Це хронічні захворювання, що потребують регулярних уколів, призначений лікарем курс ін’єкцій, коли неможливо щодня відвідувати клініку, чи потреба у швидкому введенні ліків.

Моя сусідка Марія вже 5 років робить собі інсулін тричі на день. “Спочатку це здавалося нереальним завданням, але тепер це займає менше хвилини,” — каже вона.

Перед тим як почати самостійно робити уколи, обов’язково проконсультуйтесь із лікарем. Він має показати вам техніку виконання та відповісти на всі питання.

Види уколів, які можна робити вдома

Існує два основних види уколів, які часто роблять у домашніх умовах:

Внутрішньом’язові — голка входить глибоко в м’яз. Ці уколи призначають для препаратів, які повинні повільно всмоктуватися.

Підшкірні — голка входить під шкіру, але не досягає м’яза. Такі уколи часто роблять для введення інсуліну, гепарину або алергенів.

Різниця між ними як між забиванням цвяха у стіну та прикріпленням кнопки до коркової дошки. Вони потребують різної глибини та техніки.

Що потрібно підготувати

Перед тим як зробити укол, зберіть все необхідне: шприц із голкою відповідного розміру, ампулу або флакон з ліками, спиртові серветки, чисті рукавички, пластир та контейнер для використаних голок.

Для внутрішньом’язових уколів потрібна довша голка 3-5 см, для підшкірних — коротша 1-2 см.

Робоче місце має бути чистим і добре освітленим. Уявіть, що ви готуєте робоче місце кухаря — все повинно бути під рукою та в ідеальній чистоті.

Як зробити внутрішньом’язовий укол

1. Виберіть місце для уколу. Найкращі місця — зовнішня частина стегна, верхньо-зовнішній квадрант сідниці або дельтоподібний м’яз плеча. Пам’ятаю, як робив мамі укол у стегно — це найпростіше місце, якщо ви робите укол самі собі.
2. Підготуйте шприц з ліками. Наберіть точну дозу ліків, видаліть повітря зі шприца, легенько постукавши по циліндру та натиснувши на поршень до появи краплини на кінчику голки.
3. Обробіть місце уколу. Протріть шкіру спиртовою серветкою по колу — від центру до країв, наче малюєте спіраль.
4. Зробіть укол. Візьміть шприц як олівець. Натягніть шкіру та швидко введіть голку під кутом 90 градусів. Це має бути схоже на кидок дротика — один впевнений рух.
5. Введіть ліки. Повільно натисніть на поршень. Якщо відчуваєте сильний опір — можливо, ви влучили в щільну тканину. В такому випадку трохи змініть положення голки.
6. Витягніть голку та обробіть місце уколу. Швидко витягніть голку та притисніть до місця ін’єкції чисту спиртову серветку.

Перший раз мені знадобилося близько 10 хвилин, щоб зібратися з духом. Тепер я роблю це за хвилину.

Як зробити підшкірний укол

1. Виберіть місце для уколу. Найкращі місця — передня поверхня стегна, живіт (на відстані 5 см від пупка), зовнішня сторона плеча.
2. Підготуйте шприц та ліки так само, як для внутрішньом’язового уколу.
3. Захопіть складку шкіри між великим та вказівним пальцями після обробки спиртом. Шкіра має підніматися як невеликий горбочок.
4. Введіть голку під кутом 45 чи 90 градусів, залежно від поради лікаря.
5. Введіть ліки повільно та рівномірно, а потім витягніть голку і прикладіть серветку.

Моя подруга Олена, яка робить собі підшкірні ін’єкції, каже: “Я уявляю, що роблю укол апельсину — це допомагає мені не боятися.”

Як подолати страх перед уколом

Страх перед голками — це нормально. Дихайте глибоко перед уколом. Відволікайте себе — увімкніть телевізор чи порахуйте подумки. Практикуйтеся на апельсині. Пам’ятайте, що біль триває лише мить.

Першого разу я рахував від 10 до 1, і на “один” просто робив укол. Це допомогло відволіктись від страху.

Як уникнути ускладнень

Завжди мийте руки перед процедурою. Не використовуйте препарати із закінченим терміном придатності. Не вводьте голку в запалені ділянки шкіри. Змінюйте місця уколів, щоб уникнути утворення ущільнень.

Якщо після уколу з’явилися сильний біль, набряк, почервоніння або підвищилася температура — негайно зверніться до лікаря.

Робити уколи самостійно — це навичка, яку можна опанувати з практикою. Ви здивуєтесь, наскільки швидко це стане рутиною, а не страшним випробуванням.

Пам’ятайте: ваша впевненість і спокій — запорука успішної ін’єкції. Як казала моя бабуся: “Очі бояться, а руки роблять”. І це дійсно працює з уколами!

У разі будь-яких сумнівів завжди краще звернутися до медичного працівника. Але знання того, як правильно зробити укол, може значно полегшити життя вам та вашим близьким.