Як розпізнати та лікувати підшкірного кліща у собаки

Коли ваш улюблений пес починає інтенсивно чухатися і втрачає шерсть клаптями, це може бути не звичайна алергія. Підшкірний кліщ — невидимий ворог, який живе в шкірі собаки і може серйозно нашкодити її здоров’ю.

Демодекоз зустрічається частіше, ніж думають власники собак. Своєчасне виявлення і правильне лікування допомагають зберегти здоров’я вашого чотирилапого друга.

Що таке підшкірний кліщ у собак

Підшкірний кліщ або демодекоз викликає мікроскопічний паразит Demodex canis. Цей кліщ живе в волосяних фолікулах і сальних залозах собаки.

У здорових собак ці кліщі присутні завжди, але в невеликій кількості. Проблеми починаються, коли імунітет слабшає і кліщі починають активно розмножуватися.

Паразит харчується мертвими клітинами шкіри і кератином. При масовому розмноженні він пошкоджує шкіру, викликає запалення і створює сприятливі умови для бактеріальних інфекцій.

Розмір кліща становить всього 0,1-0,4 мм, тому побачити його неозброєним оком неможливо. Діагностувати демодекоз можна тільки в ветеринарній клініці.

Причини та шляхи зараження

Цуценята заражаються від матері в перші дні життя. Кліщі передаються через контакт шкіри під час годування. Це природний процес, і в більшості випадків імунна система справляється з паразитами.

Генетична схильність відіграє важливу роль. Деякі породи — шарпеї, бультер’єри, німецькі вівчарки — хворіють частіше за інших.

Ослаблений імунітет — головна причина розвитку захворювання. Стрес, поганий догляд, неякісне харчування, інші хвороби знижують захисні сили організму.

Молоді собаки до року хворіють частіше. Їхня імунна система ще формується і не завжди може контролювати кількість кліщів.

Дорослі собаки зазвичай хворіють при наявності серйозних проблем зі здоров’ям. Онкологія, гормональні порушення, тривалий прийом стероїдів можуть спровокувати демодекоз.

Симптоми підшкірного кліща

Перші ознаки демодекозу легко помітити. Собака починає втрачати шерсть на морді, навколо очей, на лапах. Лисіни мають округлу форму і чіткі межі.

Шкіра в ураженому місці червоніє, стає потовщеною і шорсткою на дотик. З’являється лущення, схоже на лупу. Собака може чесатися, але не завжди — при легкій формі свербіж відсутній.

При прогресуванні захворювання з’являються гнійники і фурункули. Шкіра темніє, з’являється неприємний запах. Це означає, що приєдналася бактеріальна інфекція.

Загальний стан собаки може погіршуватися. Вона стає млявою, відмовляється від їжі, багато спить. Можливе підвищення температури тіла.

У важких випадках лисіни з’являються по всьому тілу. Собака виглядає жалюгідно — лиса, з пошкодженою шкірою і запахом. Без лікування тварина може загинути.

Види демодекозу

Локалізований демодекоз — легка форма захворювання. Уражені ділянки розташовані на морді і передніх лапах. Кількість лисих плям не перевищує п’яти.

Ця форма часто проходить сама без лікування. Імунна система дозріває і бере кліщів під контроль. Але спостереження у ветеринара обов’язкове.

Генералізований демодекоз — важка форма. Лисіни з’являються по всьому тілу, часто приєднується бактеріальна інфекція. Лікування довге і складне.

Ювенільний демодекоз розвивається у цуценят до року. Зазвичай проходить з дозріванням імунної системи, але потребує контролю ветеринара.

Дорослий демодекоз з’являється у собак старше 18 місяців. Це завжди ознака серйозних проблем зі здоров’ям і потребує ретельного обстеження.

Діагностика захворювання

Діагноз ставлять на основі зішкрібу шкіри. Ветеринар бере матеріал з ураженої ділянки спеціальним інструментом. Процедура трохи болюча, але необхідна.

Під мікроскопом лікар розглядає зішкріб і рахує кількість кліщів. Навіть знайдення одного живого кліща підтверджує діагноз.

Іноді потрібні додаткові дослідження — аналізи крові, бактеріологічний посів. Це допомагає виявити супутні інфекції і оцінити загальний стан здоров’я.

Не намагайтеся діагностувати демодекоз самостійно. Симптоми схожі на алергію, грибкові інфекції, інші шкірні хвороби.

Лікування підшкірного кліща

Лікування призначає тільки ветеринар. Самолікування може нашкодити собаці і ускладнити перебіг хвороби.

Сучасні препарати — бравекто, нексгард, симпарика — дають хороші результати. Вони діють системно, знищуючи кліщів по всьому тілу.

Локальне лікування включає акарицидні мазі, шампуні, краплі. Амітраз, бензилбензоат, сірчана мазь наносяться на уражені ділянки.

Антибіотики призначають при бактеріальних ускладненнях. Імуностимулятори допомагають організму боротися з інфекцією.

Лікування триває від кількох тижнів до кількох місяців. Важливо не припиняти його передчасно, навіть якщо симптоми зникли.

Контрольні зішкрібу роблять через місяць після закінчення лікування. Два негативні результати з інтервалом у місяць означають одужання.

Профілактика та догляд

Головне правило профілактики — підтримка здорового імунітету. Якісне харчування, регулярні прогулянки, своєчасні щеплення зміцнюють захисні сили організму.

Уникайте стресів для собаки. Різка зміна режиму, переїзд, появу нового члена сім’ї тварина переживає важко.

Регулярно оглядайте шкіру собаки. При появі лисих плям, почервоніння, свербежу одразу звертайтеся до ветеринара.

Не використовуйте профілактичні акарицидні препарати без консультації з лікарем. Вони можуть замаскувати симптоми і ускладнити діагностику.

Дотримуйтесь графіка обробок від паразитів. Блохи і кліщі ослабляють імунітет і можуть спровокувати демодекоз.

Підшкірний кліщ — серйозне захворювання, але воно піддається лікуванню. Головне — не затягувати з зверненням до ветеринара і точно виконувати його рекомендації.

Пам’ятайте: здорова собака з міцним імунітетом рідко хворіє на демодекоз. Піклуйтеся про свого улюбленця, і він буде радувати вас довгі роки.