Коли від зуба лишається половина, а пломба вже двічі випадала, лікар пропонує коронку. І далі починається найскладніше для пацієнта — вибір матеріалу. У прайсі стоїть п’ять-шість позицій із різницею в ціні втричі, а зрозумілого пояснення, чим вони відрізняються, зазвичай ніхто не дає.
Коли коронка справді потрібна
Пломба тримається за рахунок зчеплення з тканинами зуба. Чим менше цих тканин лишилося, тим гірше тримається реставрація. Умовна межа — половина коронкової частини: якщо зруйновано більше, пломба працюватиме як клин і рано чи пізно розколе стінку.
Показання, за яких коронку ставлять майже завжди:
- зуб після депульпування, особливо жувальний — без пульпи тканини стають крихкими;
- руйнування понад 50 відсотків коронкової частини;
- тріщина емалі, що йде вертикально;
- опорний зуб під мостоподібний протез;
- значна стертість, коли треба відновити висоту прикусу.
Якщо ж дефект невеликий, коронка буде надлишковою: під неї доводиться обточувати здорові тканини, а це незворотно.
Метал і металокераміка
Найстаріший варіант — суцільнолитий метал. Він майже незламний, коштує дешево і вимагає мінімального обточування. Мінус очевидний: сірий колір, тому ставлять хіба що на далекі жувальні зуби.
Металокераміка — компроміс, який довго був стандартом. Металевий каркас дає міцність, керамічне облицювання — прийнятний вигляд. Слабких місць два. Перше — скол кераміки біля краю, після якого просвічує метал. Друге — темна смужка біля ясен, яка з роками стає помітнішою через рецесію ясенного краю.
Безметалеві варіанти
Тут два основні матеріали, і плутають їх постійно.
Пресована кераміка
Дисилікат літію пропускає світло приблизно так само, як натуральна емаль. Це найкращий вибір для передніх зубів: коронку складно відрізнити від сусідніх навіть зблизька. Але міцність нижча, ніж у цирконію, тому на жувальні зуби з великим навантаженням її ставлять обережно.
Діоксид цирконію
Матеріал витримує жувальний тиск, який ламає кераміку, майже не сколюється і не дає металевого краю біля ясен. Раніше його критикували за надмірну білизну й «мертвий» вигляд, але багатошарові заготовки останніх поколінь цю проблему зняли — прозорість тепер змінюється від шийки до ріжучого краю, як у живого зуба. Саме тому цирконієві коронки поступово витіснили металокераміку і в бічних, і в передніх ділянках.
Є ще один аргумент, про який рідко згадують: цирконій біоінертний. Ясна навколо такої коронки не запалюються і не змінюють колір, чого не скажеш про сплави з нікелем.
Як проходить встановлення
Процес займає від двох до чотирьох візитів, і кожен етап впливає на кінцевий результат.
Спершу лікар оцінює стан зуба: робить знімок, перевіряє, чи проліковані канали, чи немає запалення біля верхівки кореня. Якщо зуб живий і руйнування помірне, депульпувати його не потрібно — сучасний підхід намагається зберегти пульпу якнайдовше, бо зуб із живим нервом служить довше.
Далі йде препарування. З поверхні знімають шар товщиною від 0,5 до 1,5 міліметра залежно від матеріалу майбутньої коронки — цирконій дозволяє обточувати менше, металокераміка потребує більше місця. По колу формують уступ, на який спиратиметься край конструкції.
Після зняття відбитка чи сканування пацієнту ставлять тимчасову коронку з пластмаси. Ходити з обточеним зубом без захисту не можна: тканини чутливі, а сусідні зуби почнуть зміщуватися в бік дефекту.
Примірка і фіксація
Готову конструкцію спочатку приміряють без цементу. Лікар перевіряє три речі: чи щільно сідає край, чи правильно змикається з протилежним зубом і чи не заважає бічним рухам щелепи. На цьому етапі ще можна змінити колір або форму — після фіксації переробка обійдеться в повторне виготовлення.
Фіксують коронку на постійний цемент, надлишки якого обов’язково вимивають з-під ясен. Залишений цемент — одна з найчастіших причин запалення ясен навколо протеза через кілька місяців після роботи.
Скільки служить коронка
Виробники заявляють 10-15 років, реальний строк залежить не так від матеріалу, як від трьох речей.
- Якість препарування. Уступ має бути рівним, а край коронки — щільно на нього сідати. Зазор у 100 мікронів уже достатній, щоб під конструкцію потрапляли бактерії.
- Стан опорного зуба. Якщо канали пролікували неякісно, запалення біля верхівки кореня зруйнує все незалежно від того, що стоїть зверху.
- Гігієна і навантаження. Нічне скреготіння зубами вбиває будь-яку реставрацію за два-три роки, якщо не носити захисну капу.
Тому питання «який матеріал найкращий» не має універсальної відповіді. Для одиночного переднього зуба логічніша пресована кераміка, для жувального сегмента чи протяжного моста — цирконій, для тимчасової конструкції на кілька місяців вистачить пластмаси. Значно важливіше, наскільки акуратно лікар підготував зуб і чи перевірив прилягання краю на знімку перед фіксацією.
