Що таке біодизельне пальне та як його використовують

Коли на заправці бачите табличку “біодизель”, у голові виникає питання — а що це взагалі таке? Звучить як щось з майбутнього, але насправді це пальне виробляють з олії, якою ми смажимо картоплю. Зі зростанням цін на бензин та дизель все більше людей цікавляться альтернативними видами палива. Біодизель — один з найреальніших варіантів, який можна використовувати вже сьогодні.

Що таке біодизельне пальне

Біодизель — це пальне, яке роблять з рослинних олій або тваринних жирів. По суті, це хімічно змінена олія, яка може працювати в звичайному дизельному двигуні.

Найчастіше використовують соняшникову, ріпакову або соєву олію. Можна брати навіть відпрацьовану олію з ресторанів — ту саму, на якій смажили картоплю фрі. Також підходять тваринні жири та навіть водорості.

Головна відмінність від звичайного дизеля — біодизель виготовляють з відновлюваної сировини. Засіяв поле соняшником, зібрав урожай, видавив олію — і можеш заправляти машину. А нафту треба видобувати з надр землі, і вона колись закінчиться.

За хімічним складом біодизель складається з метилових ефірів жирних кислот. Звучить складно, але по факту це означає, що молекули олії “переробили” так, щоб вони горіли як дизель.

Як виробляють біодизель

Процес виробництва називається трансестерифікація. Не лякайтеся слова — все досить просто.

Берете рослинну олію, додаєте метанол та каталізатор (зазвичай їдкий натр). Змішуєте та нагріваете до 60 градусів. Через годину отримуєте біодизель та гліцерин як побічний продукт.

Виглядає це приблизно так: в одну ємність заливають олію, в іншу — метанол з каталізатором. Потім все змішують у реакторі. Після реакції суміш відстоюється, і біодизель спливає наверх, а гліцерин опускається вниз.

Деякі ентузіасти роблять біодизель у гаражі. Потрібен лише реактор, нагрівач та сепаратор. Але для якісного продукту краще використовувати промислове обладнання з точним контролем температури та перемішування.

Переваги біодизелю

Екологічність — головна перевага. Біодизель горить чистіше за звичайний дизель. Викидів вуглекислого газу менше на 75%, оскільки рослини під час росту поглинають CO₂ з атмосфери.

Менше сажі та шкідливих речовин у вихлопах. Якщо стояли за автобусом на біодизелі, то помічали — димить він менше та запах не такий їдкий.

Біодизель краще змащує деталі двигуна. Це означає, що мотор працює м’якше та довше служить. Особливо це помітно на старих дизельних авто.

Енергетична незалежність — ще один плюс. Країна може виробляти пальне з власної сільськогосподарської сировини, не залежачи від імпорту нафти.

У разі розливу біодизель швидше розкладається в природі. Звичайний дизель може забруднювати ґрунт роками, а біодизель зникає за кілька місяців.

Недоліки та проблеми

Вартість — головна проблема. Біодизель коштує дорожче за звичайний дизель, оскільки сировина та виробництво обходяться недешево.

Взимку біодизель густішає та може “застигнути” в баку. При температурі нижче -5 градусів з’являються проблеми з запуском двигуна. Доводиться змішувати з звичайним дизелем або додавати спеціальні присадки.

Окремі дослідження показують, що біодизель може збільшувати викиди оксидів азоту. Це створює смог та кислотні дощі.

Біодизель агресивніший до гумових деталей. Старі автомобілі можуть потребувати заміни прокладок та шлангів.

Термін зберігання менший — біодизель може псуватися швидше за мінеральний дизель, особливо при контакті з водою та повітрям.

Ситуація в Україні

В Україні біодизель виробляють кілька підприємств, але обсяги невеликі. Основні виробники — “Вінниця-олія” та “Кернел”. Щорічно країна може виробляти близько 100 тисяч тонн біодизелю.

Держава підтримує галузь пільгами та дотаціями. Біодизель звільнено від акцизного збору, що робить його конкурентоспроможнішим.

Перспективи хороші — Україна має потужну олійну промисловість та великі площі під технічні культури. За підрахунками експертів, можна виробляти до 500 тисяч тонн біодизелю на рік без шкоди для харчової безпеки.

Основна проблема — відсутність мережі заправок. Біодизель можна знайти лише на окремих АЗС у великих містах.

Біодизель — реальна альтернатива звичайному дизелю, але не панацея. Він чистіший для довкілля та може зменшити залежність від імпорту нафти. Водночас коштує дорожче та має технічні обмеження.

Для України розвиток біодизельної галузі має сенс. Ми маємо сировину та технології. Потрібна лише державна підтримка та інвестиції в інфраструктуру. Повністю замінити звичайний дизель біодизель не зможе, але може стати корисним доповненням до енергетичного балансу країни.