Коли лікар кладе руку на ваш правий підребровий простір під час огляду, він торкається однієї з найдивовижніших лабораторій нашого тіла. Печінка — справжній хімічний завод, що мовчки виконує понад 500 функцій, від очищення крові до вироблення життєво важливих білків.
Зовнішня будова печінки
Печінка розташована у правому підребер’ї і частково в епігастрії. Її червоно-коричневий колір та щільна текстура одразу привертають увагу під час операцій. Вага органу — приблизно 1,5 кг, це найбільша залоза тіла людини.
На печінці розрізняють дві поверхні: діафрагмальну (випуклу, звернену до діафрагми) та вісцеральну (увігнуту, звернену до органів черевної порожнини). На вісцеральній поверхні розташована поперечна борозна — ворота печінки, через які проходять ворітна вена, печінкова артерія та жовчні протоки.
Печінка ділиться на чотири частки:
- Права частка — найбільша
- Ліва частка — менша за розміром
- Квадратна частка — розташована між жовчним міхуром та круглою зв’язкою
- Хвостата частка — розташована позаду від воріт печінки
Сегментарна будова печінки
Уявіть собі, що печінка схожа на будинок з вісьмома окремими квартирами, кожна з яких має власний вхід і вихід. Саме так влаштована сегментарна структура печінки.
За класифікацією Куїно, печінка ділиться на вісім сегментів. Ця система особливо важлива для хірургів, адже дозволяє видаляти лише уражені ділянки, не зачіпаючи здорову тканину.
Ліва частка печінки містить:
- Сегмент I (хвостатий) — розташований позаду від воріт
- Сегмент II (лівий бічний задній) — верхній задній відділ лівої частки
- Сегмент III (лівий бічний передній) — нижній передній відділ лівої частки
- Сегмент IV (квадратний) — примикає до жовчного міхура
Права частка печінки містить:
- Сегмент V (правий присередній передній) — нижній передній відділ правої частки
- Сегмент VI (правий бічний передній) — нижній бічний відділ правої частки
- Сегмент VII (правий бічний задній) — верхній бічний відділ правої частки
- Сегмент VIII (правий присередній задній) — верхній присередній відділ правої частки
Судинна система та жовчні протоки
Ми можемо порівняти судинну систему печінки з досконалою транспортною мережею. Кров надходить двома шляхами: через печінкову артерію (близько 25% об’єму) та через ворітну вену (близько 75% об’єму).
Ворітна вена збирає кров від органів травлення, багату на поживні речовини. Печінкова артерія постачає кисень. Ці судини розгалужуються відповідно до сегментів, забезпечуючи кожен власним кровопостачанням.
Відтік крові відбувається через печінкові вени, що впадають у нижню порожнисту вену. Цікаво, що ці вени не повторюють шляхи ворітної вени, а проходять між сегментами.
Жовчні протоки починаються від жовчних капілярів і поступово зливаються у більші протоки, формуючи право- та лівопечінкову протоки, які об’єднуються у загальну печінкову протоку.
Клінічне значення сегментації
Коли хірург видаляє пухлину печінки, він точно знає, який сегмент можна безпечно видалити. Це як відключити одну кімнату в будинку, не порушуючи роботу всіх інших.
При гепатоцелюлярній карциномі частіше уражаються праві сегменти. Тоді лікар може видалити лише їх, залишивши ліву частку функціонувати. Після операції здорова тканина здатна відновлюватися, досягаючи майже початкового об’єму.
Методи візуалізації сегментів печінки
Сучасна медицина має потужні інструменти для вивчення структури печінки:
Ультразвукове дослідження допомагає побачити контури органу та основні судини. Це неінвазивний та доступний метод, що часто використовується для первинної діагностики.
Комп’ютерна томографія дає тривимірне зображення печінки з чітким розрізненням сегментів. КТ з контрастуванням показує судинну архітектуру та можливі патологічні зміни.
Магнітно-резонансна томографія особливо цінна для оцінки м’яких тканин та виявлення пухлин малого розміру.
Розуміння сегментарної будови печінки — це не просто академічне знання. Воно дозволяє хірургам виконувати операції з максимальним збереженням здорової тканини, а лікарям — точніше діагностувати та лікувати захворювання.
Дослідження в цій галузі продовжують розвиватися, відкриваючи нові можливості для лікування захворювань печінки та покращення якості життя пацієнтів.
